«Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера». Уява, фантазія і романтичність у житті сучасної людини. Реальні (звичайні) та пригодницькі події в повісті Виділені завдання виконуйте в зошитах, фотографуйте і надсилайте мені!
Діти, сьогодні ми продовжимо мандрувати сторінками
захоплюючої повісті разом із героями, веселими та невгамовними.
• Який
твір називається пригодницьким? Наведіть приклад.
• Що
об’єднує такі поняття, як «мрія» і «фантазія»? Чи завжди збуваються ваші мрії?
Від кого або від чого це залежить?
• Чи
важливий для сучасної людини романтичний порив, уміння фантазувати, уявляти?
• Пригадайте
якісь випадки зі свого життя, які б були, на вашу думку, романтичними.
Гра « Складіть слова»
Складіть із розрізнених літер ключові слова, без
яких Митько та Сергій не провели б канікули так цікаво, змістовно і з користю.
В У А Я
А Ф Я Т Н З А І О Р А М Т Н
И А К
Продовжіть речення.
- Я вважаю, що багата уява, фантазія відіграють у
житті сучасної людини....
- Тому що...
- Наприклад...
- Отже...
Яка головна думка повісті?
Довести за допомогою тексту, що Сергій і Митько:
люблять
природу;
мають
почуття гумору, можуть покепкувати не лише з інших, а і з себе самих;
дружелюбні
допитливі;
сміливі
шукачі пригод.
Виконайте тестові завдання до твору Я.Стельмаха «Митькозавр
із Юрківки, або Химера лісового озера»
1. Як звали хлопців, головних героїв повісті?
а) Дмитро і
Сергій; б) Митько і Василь; в) Митько і Сашко.
2. В якому класі навчалися хлопці?
а) у шостому; б) у четвертому; в) закінчили п’ятий.
3. Яке завдання на літо отримали хлопці?
а) зібрати гербарій; б) зібрати колекцію комах;
в) записати народні пісні.
4. Хлопці вирішили поїхати в село до Митькової
бабусі, тому що:
а) хотіли допомогти бабусі по господарству;
б) хотіли дізнатися більше про сільське життя;
в) мріяли
пожити на природі без батьків.
5. Митькова бабуся жила в:
а) с. Васюківці; б) с. Юрківці; в) с. Гарбузяни.
6. Хлопці приїхали до бабусі з:
а) подарунками; б) рюкзаками, фотоапаратом, сачками для ловлі метеликів;
в) великим пирогом.
7. Хто перший зустрівся хлопцям після приїзду в
Юрківку?
а) бабуся; б) дід Трохим; в) велосипедист Василь Трош.
8. «Митькозавр із Юрківки» - це...
а)
пригодницька повість; б)
оповідання; в) п'єса.
9. Скільки розділів має повість?
а) 5; б)
12; в)
9.
10. Скільки років було хлопчині, що зустрівся по
дорозі?
а) 9; 6) 20; в)
14.
11. Біля озера хлопці побачили:
а) землянку;
б) хатинку на курячих ніжках; в) курінь.
Тема. Іван Карпенко-Карий. Трагікомедія «Сто тисяч». Засоби
сатиричного змалювання.
Прочитайте наступний матеріал.
Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію «Сто тисяч», він ставив за мету піддати сатирі негативні явища його часу. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з'являлися такі постаті, як Герасим Никодимович Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч». Калитка — заможний селянин, який уже має двісті десятин землі, проте всі свої сили покладає на те, щоб збільшити володіння. Він мріє: «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина! Диханіє спирає». Але для закупівлі землі необхідні гроші. Для того щоб викупити двісті п'ятдесят десятин землі в сусіднього поміщика Смоквинова, Калитка вирішує піти на ризикований крок: придбати сто тисяч фальшивих карбованців. Таким чином, Іван Карпенко-Карий зображує людину, яка заради багатства готова піти на злочин.
Письменник виразно протиставив двох героїв: романтика-шукача скарбів Бонавентуру і власне самого Калитку. Ось приклад: Копач ставиться до грошей не як до джерела щастя. У великих грошах він вбачає лише можливість матеріально забезпечити себе й рідних. Копач розповідає про своє захоплення так: «Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!.. Викопаємо — все пополам стане і тобі, і мені, і нашим дітям, і внукам на весь вік…». Зовсім інше ставлення має до грошей Герасим Калитка. Сина Рома-на Калитка хоче оженити на дочці великого землевласника Пузиря, сподіваючись отримати значний посаг: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго бор-щу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять… Мені треба невістку з приданим, з грішми…». Таким чином, на вівтар своєї жадоби Калитка готовий покласти не лише свої сили й життя, але й майбутнє власного сина. Калитка сердиться на Копача за те, що той багато їв під час обіду. Він ніколи не п'є за власні гроші, бо «від своєї горілки у грудях пухне». Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється: «Робітники й собаки надворі повинні буть; «обіцянка-цяцянка, а дурневі — радість»; «кругом, кругом моє»; «бери і в свого, і в чужого»; «лупи та дай»; «гроші всьому голова»; «Ой, Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошвою…». Апогей такої філософії зображено в останній, 12‑й яві четвертої дії. Коли, одурений на спробі купити сто тисяч фальшивих грошей, Калитка втрачає надію придбати землю сусіда Смоквинова, — він намагається накласти на себе руки. Якщо Копач, за характеристикою самого Калитки, «хоч голий, та веселий», то Герасим Калитка на втрату грошей реагує так: «Краще смерть, ніж така потеря».
2. Цитатний диктант. Напишіть, кому з героїв комедії "Сто тисяч" належать цитати.
1. «Іди ж до роботи,бо там роти пороззявляють та й стоятимуть.Нехай коней розпряжуть, а збрую зараз однеси в комору, щоб якої реміняки не вирізали на батоги». 2. «Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомились і як? От що цікаво!» 3. «Ох,земелько,свято земелько—Божа ти дочечко!» 4. «Якби я спав у неділю, то й не снідав би, а то з цієї пори до обіду на ногах не ївши охлянеш».
Дайте письмові відповіді на запитання.
Якікартини вам особливо сподобалися у творі«Сто тисяч»?Чому?
Хтоз персонажів вас найбільше вразив?Чим саме?
Дочого понад усе прагне Калитка?Як цей персонаж втілює в життя своїплани?
Чи можна стверджувати,що основною рисою вдачі Калитки є жадібність?Свою думку доведіть.
Якіриси характеру Герасима гідні наслідування?
ЯкКалитка ставиться до дружини та до сина?
Порівняйте образи Калитки і Савки.Що в них спільного?
Чиє позитивними персонажами Роман, Мотря й Параска?
Запишіть і вивчіть теоретичний матеріал.
Сатира —це особливий спосіб-художнього відображення дійсності,якийполягає в гострому осудливому осміянні негативного. Зазвичай сатира спрямована проти соціально шкідливих явищ, які гальмують розвиток суспільства, на відміну від гумору, вона має гострий непримиренний характер. Часто об'єктом сатири є антиподи загальнолюдської моралі, пристосуванці, лицеміри, ренегати і зрадники, явища, які не відповідають естетичному ідеалові. У сатиричних творах широко використовуються художня гіперболізація, яка є основою сатиричної типізації, шарж, гротеск.
Домашнє завдання
Якийсміх у творі І.Карпенка-Карого«Сто тисяч»можна дослідити:гумористичний чи сатиричний? Відповідь умотивуйте.
Щоі як висміює митець у п'єсі?
Над ким насміхається автор твору?
Чиможна образи Савки та Герасима вважати комічними?
1. Прослухайте аудіозапис казки Олександра Олеся "Микита Кожум'яка" або прочитайте її в підручнику на с.159-170.
2. Прочитайте матеріал на с. 157-158 у підручнику або тут. Правила, виділені червоним , запишіть у зошити і вивчіть.
Читаючи літературні твори, ти, мабуть, звернув/ звернула
увагу, що автор розповідає про події по-різному. Він може
ввести у твір оповідача-героя, який сам діє або є свідком події та розповідає про почуте й побачене. Тоді він пише від свого імені
— «Я», або «Ми», або «Ми з другом».
Найчастіше у творі про події розповідає оповідач, який усе знає,
усе бачить, але не є дійовим персонажем твору. Він пише про всіх
героїв «Він», «Вона», «Вони». Такий оповідач у казці І. Франка
«Лис Микита» та повісті-казці Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі
в країні Недоладії».Казка Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» належить до особливої групи творів. Їх призначено для вистави
на сцені. Такі твори називають драматичними.
У них немає мови оповідача. Події та характери дійових
осіб у такому творі автор розкриває через розмови дійових осіб або їхні
вчинки. Герої драматичного твору розмовляють між собою, розповідають
про епізоди зі свого життя, міркують наодинці вголос про щось важливе.
Слова дійової особи, з якими вона звертається до іншої дійової особи у драматичному творі, називають реплікою.
Дійові особи у драматичному творі ще й діють, на сцені вони можуть співати чи танцювати.
«А де ж оповідач? » — запитаєш ти. Його в драматичному творі немає.
Автор описує вигляд сцени, іноді додає короткі портрети дійових
осіб або вставляє зауваження, наприклад, з якою інтонацією герой
говорить, які рухи робить тощо. Такі додаткові зауваження й пояснення автора у драматичному творі називають ремарками. Ремарки в тексті завжди виділено іншим шрифтом. Вони допомагають творцям театральної
вистави правильно зрозуміти, як поставити твір на сцені, а читачеві — уявити героїв та їхні дії, міміку, жести.
Драматичний твір поділяється на дії. Кожна нова дія відбувається в іншому місці або в ній беруть участь інші особи. Тому зовнішній вигляд сцени має відповідати подіям.
Домашнє завдання.
1.Склади план драматичного твору «Микита Кожум’яка».
2. За планом перекажи зміст твору усно комусь із членів родини.
субота, 16 січня 2021 р.
Тема. Олександр Олесь. Коротка
розповідь про письменника. „Заспів“„Ярослав Мудрий“ (із книги „Княжа Україна“).
1. Перегляньте відеоурок.
2.Прослухайте поезії зі збірки "Княжа Україна".
3. Прочитайте матеріал підручника на с.148-155.
Домашнє завдання. Дайте письмові відповіді на запитання.
1. Олександр Олесь назвав Ярослава Мудрого розумним. Якими ще словами
ти охарактеризуєш князя, враховуючи його справи для держави?
2. Випиши в робочий зошит із тексту твору епітети, метафори і порівняння.
Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема
бездуховності людини,засліпленої прагненням до наживи.
1. Прочитайте матеріал.
Історія
написання
Одного разу, перебуваючи під наглядом
поліції у станиці Костянтинівська, Іван Карпенко-Карий був свідком того, як
біля трактиру, в якому, як на біржі, відбувалася купівля-продаж, підписувались
векселі, переходили з рук до рук гроші, збиралося багато бурлак, які
розповідали про те, як багатого глитая обдурили шахраї, продавши замість
фальшивих грошей прості папірці.
- Ото робота! Сто тисяч! - захоплювався меткий
купчик, що не раз підсідав за стіл до Івана Карповича, запрошуючи його до себе
у прикажчики.
Почута історія дала драматургу матеріал для
роботи.
- Ці люди напрошуються дійовими особами
комедії, яку варто назвати вагомим словом "Гроші", - ділився він
думками з дружиною Софією Віталіївною. - Всюди гроші, гроші, гроші...
Увірвалася у життя хлібороба хвороблива жадоба грошей, спотворюючи побут і
людські взаємини. Треба писати комедію на цю тему, картати ненажер, моральних
виродків. Без сатири не може бути прогресу! "
У 1889 році І. Карпенко-Карий написав
перший варіант комедії "Гроші", яку через цензуру переробив і
доповнив, а у 1890 році надіслав до друку під іншою назвою - "Сто
тисяч".
У
комедії "Сто тисяч" відображено картини життя кінця XIX ст. Після
реформи 1861 року почалося розшарування селянства. З одного боку зростало число
безземельних наймитів, а з другого - сільських багатіїв, що й стало об'єктом
зображення у творі. До речі, про махінації шахраїв з фальшивими грошима
повідомляла газета "Елисаветградский весник". У 80-х роках XIX
століття тут дійсно активно діяла зграя злочинців, які оббирали засліплених
жадобою до багатства місцевих господарів, продаючи їм нібито фальшиві гроші.
Тема: зображення життя селянства в
пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80—90 роках XIX століття.
Основна
думка: автор висміює шахраїв, їх ненаситну жадобу до наживи,
духовну обмеженість, змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих
учинків. "Буде здоров'я, будуть і гроші..." .
Ідея: викриття й
засудження хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної
обмеженості, згубного впливу грошей на
людей
Жанр твору
КОМЕДІЯ — такий драматичний твір, у якому в
комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища,
висміюються людські вади, негативні риси характеру.
ТРАГЕДІЯ – драматичний твір, у якому зображено
зіткнення непримиренних життєвих суперечностей, а герої потрапляють у
безвихідне становище, вступають у боротьбу з нездоланними силами і, як правило,
гинуть.
ТРАГІКОМЕДІЯ — драматичний твір, у якому
об'єднані риси трагедії й елементи комедії: твір, збудований на основі
трагедійного конфлікту, розв'язка якого закінчується комічно, не вимагає
обов'язкової загибелі героя.
Жанр:
трагікомедія.
ІV
група. Сюжет твору
Експозиція: знайомство
автором читача (глядача) з місцем дії та дійовими особами — Герасимом Калиткою,
Бонавентурою, Савкою, Невідомим, сином Герасима Романом і наймичкою Мотрею,
показує обставини, в яких живуть дійові особи, їх стосунки і прагнення.
Зав'язка: восьма ява
першої дії твору, коли Невідомий домовляється з Калиткою про те, що у
визначений час він передасть йому на вокзалі за 5 тисяч справжніх грошей 100
тисяч фальшивих.
Розвиток дії: гонитва Калитки
за наживою, за грошима. У другій та третій діях комедії показано, що кожний
вчинок Калитки, кожна його думка підпорядковані безглуздій жадобі збагачення,
накопичення грошей і землі. Він нещадно експлуатує наймитів, підганяє до роботи
сина і дружину, в одруженні сина шукає засобів збагачення.
Кульмінація: четверта дія
комедії, коли Маюфес попереджає Калитку, щоб він не барився з купівлею землі у
Смоквинова, бо її поспішає придбати
Жолудь. Калитка з Савкою їдуть на вокзал, привозять мішок "грошей" і
починають ділитися. Настає найвищий момент напруження дії: в мішку замість
фальшивих грошей були пакунки чистого паперу. Невідомий виявився спритнішим
шахраєм, ніж Калитка, і обдурив його, продавши за 5 тисяч карбованців мішок
чистого паперу.
Розв'язка:
п'єса "Сто тисяч" закінчується тим, що обдурений Герасим у розпачі
вішається, його врятовує Бонавентура. Драматург показав всю потворність моралі
Калитки, висміяв його мрії, поведінку, дії.
ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ
1.Зростання ролі грошей
Ми дізнаємось про те, що розорюються дрібні
поміщики, такі, як Смоквинов, бо вони не змогли пристосуватись до нових умов.
Від початку до кінця комедії поруч із Калиткою
глядач бачить ще одне породження капіталістичної тогочасної дійсності — копач
Бонавентура, який не зумів пристосуватися до нових умов і дощенту розвився.
Копач теж хоче розбагатіти і вже не один рік марно шукає і землі скарбів.
Бонавентура — цілковита протилежність Калитці. Він жартівник, мрійник, людина
непрактична в господарських справах. Копач живе у якомусь своєму світі, не
зрозумілому для інших. А викопані гроші він мріє витрати є на побутові потреби,
а на мандрівку до Парижа.
Копач — дуже щедра людина. Бажаним скарбом він
поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти
Бонавентура.
Невміння людей пристосуватися до нових
умов життя
Читаючи далі
монолог Калитки, ми дізнаємось, що він дуже любить землю, хоча ця любов
спотворена, нещира. Земля для Калитки – один із засобів збагачення.
"Як радісно тебе загрібати докупи, в одні
руки. Приобрітав би тебе без ліку".
"їдеш день — чия земля? Калитчина! їдеш
два — чия земля? Калитчина! їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання
спирає... а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнати!.."
"Глянеш оком навколо — усе твоє; там
череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується
жито... Легко по своїй власній землі ходить".
"Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та
кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю
навкруги скуплю"
"Обікрали... ограбили... Пропала земля
Смоквинова!.. Краще смерть, ніж такі потері!"
Головний герой прагне до збагачення. Автор
засуджує не багатство, а шляхи збагачення, які використовує в гонитві за
грошима Калитка. Уже на початку комедії з монологу Калитки ми дізнаємось про
один із таких шляхів. Охоплений жагою будь-що збагатитися, він, врешті-решт,
наважується на злочин –хоче купити у невідомого за 5тисяч- сто тисяч фальшивих
карбованців.
1. Калитка і земля:
• «Як радісно
тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку».
• «їдеш день —
чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Ка-литчина! їдеш три — чия земля? Калитчина!..
Дихання спирає... а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде
стогнати!..»
• «Глянеш оком
навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже
пшениця і колосується жито... Легко по своїй власній землі ходить».
• «Я не буду
панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і
мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»
• «Обікрали...
ограбили... Пропала земля Смоквинова!.. Краще смерть, ніж такі потері!»
Прагнення до багатства
Щоб стати
багатим, Калитці потрібна земля. Це його мета. А гроші – його засіб. Тому всі
вчинки Калитки спрямовані на здобуття грошей. Заради цього Калитка стає на шлях
злочину
Злочинність
Прагнення стати
багатим потребує наявності грошей, заради яких Калитка стає на злочинний шлях і
переступає через загальнолюдські моральні принципи: забуває про порядність,
чесність, у нього притупляються родинні почуття. Він грубо поводиться з
наймитами, не раз перепадало від нього і дружині. Перед нами – деспот. Він
засліплений метою наживи. Його не цікавлять почуття сина Романа до Мотрі.
"робітники та собаки надворі повинні
буть";
"ні світ, ні зоря вже й жереш!";
"бери і в свого і в чужого";
"Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, та
смачніше зваре, тим більше робітники з’їдять... Мені треба невістку з приданим,
з грішми".
"Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень
робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому
і не по-хазяйськи";
"Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду
з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку
бить збирається...".
Родинні стосунки
Людина, позбавлена духовних цінностей,—
аморальна. Калитка — саме такий тип. Він нехтує християнськими заповідями.
Благає Бога допомогти йому здійснити злий намір. Про себе він говорить, що хоч
кого може обвести кругом пальця, тобто обдурить.
.
Герой-експлуататор:
• «робітники та
собаки надворі повинні буть»;
• «ні світ, ні
зоря вже й жереш!»;
• «обіцянка-цяцянка,
а дурневі радість»;
• «кругом,
кругом моє»;
• «бери і в
свого і в чужого»;
• «лупи — та
дай»;
• «Не треба мені
ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим
більше робітники з'їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми».
Він хотів обдурити навіть досвідченого шахрая:
заплатив йому замість п'яти тисяч карбованців тільки три, а в результаті сам
стає жертвою хитрішого за нього
махінатора.
Згадаємо кульмінаційний епізод. Боячись, що
Параска дізнається про таємницю, Герасим кричить: "Я тобі покажу... я...
тебе уб'ю". І Калитка справді може це зробити. Бо він — бездушна людина,
душу продав нечистому. Йдеться про проблему втрати духовних цінностей.
ВИСНОВОК
І. Карпенко-Карий у своїй п’єсі
змальовує проблеми тогочасного суспільства, яке культивує думку про те, що
цінність людини вимірюється кількістю грошей, які вона має, тому в бажанні
здобути гроші люди здатні на все, навіть втратити душу. Калитка говорить: «Краще
втратити душу, ніж така потеря». Звичайно, не можна погодитися з цим висновком,
адже немає нічого ціннішого в людини, ніж життя. Ми не знаємо. Який був Калитка
у молодості, що сприяло розвиткові у ньому скнарості, але знаємо закінчення –
повне розчарування, втрата грошей і мети, відчай.
Таким чином, у п'єсі "Сто тисяч"
І. Карпенко-Карий утверджує ідею
духовності як
основи людського життя. Насамкінець буде доречним навести слова Ісуса Христа:
"Не збирайте скарбів на землі". Адже душа — дорожче.
Хотілося б згадати слова компаньйона
Калитки – Савки, який сказав: «Буде здоров’я, будуть і гроші, і достаток».
Тож нехай здоров’я, розуміння,
взаємодопомога, любов рідних будуть найголовнішими у вашому житті. Перегляньте відеоурок.
3.- Продовжіть речення
1.Перший театр «корифеїв» створений …
2.До театру «корифеїв» входили …
3.Засновником першого театру був…
4. Важливу роль у першому театрі відіграла родина…
5.Драматурги, що писали для театру корифеїв – це…
- Виконання тестових завдань
1. Перша видатна українська трупа була заснована:
а) 1885 року М. Кропивницьким у Чернігові;
б) 1895 року І. Карпенком-Карим у Бобринці;
в) 1883 року М. Старицьким у Києві.
2. До театру "корифеїв"
входили:
а) Щепкін, Соленик, Станіславський;
б) Садовський, Саксаганський, Заньковецька;
в) Лисенко, Гулак-Артемовський, Франко.
3. Родина Тобілевичів дала Україні:
а) одного визначного діяча культури;
б) трьох видатних артистів;
в) чотирьох видатних митців.
4. І. Карпенко-Карий написав:
а) 18 п'єс і один роман;
б) 18 п'єс;
в) збірку віршів, 18 п'єс і кілька оповідань.
5. Найвідоміші твори І.
Карпенка-Карого, які й донині не сходять із театральних сцен:
а) "Сто тисяч", "Хазяїн",
"Суєта";
б)
"Батькова казка", "Понад Дніпром",
"Чумаки";
в) "Паливода XVIII століття",
"Гандзя", "Розумний і дурень".
6. За національністю Невідомий:
а) українець;
б) таджик;
в) єврей.
7. Скільки десятин землі мав Калитка:
а) п’ятдесят ;
б) двісті;
в) сто.
8. Чим помічав Калитка фальшиві гроші?
а) помічав олівцем ;
б) складав їх в окрему скриньку;
в) надривав край.
9. За що Герасим дорікав Климу
зранку? Бо той:
а) проспав ;
б) не нагодував увечері худобу;
в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу.
10. Замість фальшивих грошей Герасим із Савкою отримали від Невідомого:
а) газети ;
б) якийсь непотріб;
в) чистий папір.
11. Яку думку висловив Савка, коли трапився обман із грошима?
а) "Що з воза впало, то пропало" ;
б) "Купив би й село, та грошей голо";
в) "На хороший товар багато покупців".
12. Завдяки кому Герасим Никодимович залишився живим?
а) Романові;
б) Бонавентурі;
в) Жолудю.
- Продовжіть речення
1.Перший театр «корифеїв» створений …
2.До театру «корифеїв» входили…
3.Засновником першого театру був…
4. Важливу роль у першому театрі відіграла родина…
5.Драматурги, що писали для театру корифеїв – це…
- Виконання тестових завдань
1. Перша видатна українська трупа була заснована:
а) 1885 року М. Кропивницьким у Чернігові;
б) 1895 року І. Карпенком-Карим у Бобринці;
в) 1883 року М. Старицьким у Києві.
2. До театру "корифеїв"
входили:
а) Щепкін, Соленик, Станіславський;
б) Садовський, Саксаганський, Заньковецька;
в) Лисенко, Гулак-Артемовський, Франко.
3. Родина Тобілевичів дала Україні:
а) одного визначного діяча культури;
б) трьох видатних артистів;
в) чотирьох видатних митців.
4. І. Карпенко-Карий написав:
а) 18 п'єс і один роман;
б) 18 п'єс;
в) збірку віршів, 18 п'єс і кілька оповідань.
5. Найвідоміші твори І.
Карпенка-Карого, які й донині не сходять із театральних сцен:
а) "Сто тисяч", "Хазяїн",
"Суєта";
б)"Батькова казка", "Понад Дніпром",
"Чумаки";
в) "Паливода XVIII століття",
"Гандзя", "Розумний і дурень".
6. За національністю Невідомий:
а) українець;
б) таджик;
в) єврей.
7. Скільки десятин землі мав Калитка:
а) п’ятдесят ;
б) двісті;
в) сто.
8. Чим помічав Калитка фальшиві гроші?
а) помічав олівцем ;
б) складав їх в окрему скриньку;
в) надривав край.
9. За що Герасим дорікав Климу
зранку? Бо той:
а) проспав ;
б) не нагодував увечері худобу;
в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу.
10. Замість фальшивих грошей Герасим із Савкою отримали від Невідомого:
а) газети ;
б) якийсь непотріб;
в) чистий папір.
11. Яку думку висловив Савка, коли трапився обман із грошима?
а) "Що з воза впало, то пропало" ;
б) "Купив би й село, та грошей голо";
в) "На хороший товар багато покупців".
12. Завдяки кому Герасим Никодимович залишився живим?
Тема. І. Карпенко-Карий. Короткі відомості про
життя і творчість видатного українського драматурга XIXст. Театр «корифеїв». Трагікомедія
«Сто тисяч».
1.Перегляньте відео про І.Карпенка - Карого та Театр корифеїв.
2. Опрацюйте теоретичний матеріал.
Теорія
літератури
Драматичний
твір –
художній твір, в якому показано життя в дії і який написано у формі розмови
дійових осіб (діалоги, монологи). Драматичний твір складається з дій або актів.
Дії поділяються на сцени, яви або картини.
До драматичних жанрів належать комедія, трагедія і
драма.
Драматичні твори призначені для постановки на
сцені.
Драма (з грецької означає «дія») – драматичний твір,
де життя показане не через авторську оповідь, а через діалоги і вчинки дійових
осіб.
Комедія (з грецької «святково-веселий натовп і пісня»)
– такий драматичний твір, у якому в комічних образах викриваються негативні
суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси
характеру.
Трагікомедія
–
драматичний твір, у якому об’єднані риси трагедії й елементи комедії: твір,
збудований на основі трагедійного конфлікту, розв’язка якого закінчується
комічно, не вимагає обов’язкової загибелі героя.
Ознаки трагікомедії:
·поєднання смішних і серйозних епізодів;
·використання
елементів піднесеності й комізму для змалювання дійових осіб;
·щасливе
розв’язання любовних перипетій;
·несподівані
сюжетні рішення;
·значна роль
випадковості в долях персонажів.
Особливості драматичних
творів
П’єса поділяється на дії, дії
поділяються на яви (сцени, картини).
Основу драматичних творів
становлять монологи, діалоги, полілоги (тобто репліки) персонажів і авторські
ремарки.
Запишіть у зошити і вивчіть "Паспорт комедії "Сто тисяч"."
Тема: зображення життя
селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80-90 роках ХІХ
століття.
Ідея: викриття й засудження в образі Герасима
Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної
обмеженості, а також згубного впливу грошей на вихідців із народу.
Головна
думка:
автор бичує сатирою страшною всіх і сміхом крізь сльози сміється над пороками і
змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків.
Жанр: комедія.
Композиція
–
драматичний твір складається з чотирьох частин, кожна з яких поділена на яви.
Експозиція:знайомство автором читача (глядача) з місцем
дії та дійовими особами – Герасимом Калиткою, Бонавентурою, Савкою, Невідомим,
сином Герасима Романом і наймичкою Мотрею, показує обставини, у яких живуть
дійові особи, їх стосунки і прагнення.
Зав’язка: Невідомий домовляється з
Калиткою про те, що у визначений час він передасть йому на вокзалі за 5 тисяч
справжніх грошей 100 тисяч фальшивих.
Розвиток
дії:
гонитва Калитки за наживою, жадобі до збагачення.
Кульмінація: в мішку замість
фальшивих грошей були пакунки чистого паперу.
Розв’язка: обдурений Герасим у
розпачі вішається, але його врятовує Бонавентура.
Проблематика твору:
·батьки і діти;
·бідність і багатство;
·добро і зло;
·моральність і аморальність;
·прагнення збагатитися заради задоволення власних потреб.
