Тема. І. Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга XIXст. Театр «корифеїв». Трагікомедія «Сто тисяч».
2. Опрацюйте теоретичний матеріал.
Теорія літератури
Драматичний
твір –
художній твір, в якому показано життя в дії і який написано у формі розмови
дійових осіб (діалоги, монологи). Драматичний твір складається з дій або актів.
Дії поділяються на сцени, яви або картини.
До драматичних жанрів належать комедія, трагедія і
драма.
Драматичні твори призначені для постановки на
сцені.
Драма (з грецької означає «дія») – драматичний твір,
де життя показане не через авторську оповідь, а через діалоги і вчинки дійових
осіб.
Комедія (з грецької «святково-веселий натовп і пісня»)
– такий драматичний твір, у якому в комічних образах викриваються негативні
суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси
характеру.
Трагікомедія
–
драматичний твір, у якому об’єднані риси трагедії й елементи комедії: твір,
збудований на основі трагедійного конфлікту, розв’язка якого закінчується
комічно, не вимагає обов’язкової загибелі героя.
Ознаки трагікомедії:
·
поєднання смішних і серйозних епізодів;
·
використання
елементів піднесеності й комізму для змалювання дійових осіб;
·
щасливе
розв’язання любовних перипетій;
·
несподівані
сюжетні рішення;
·
значна роль
випадковості в долях персонажів.
Особливості драматичних
творів
П’єса поділяється на дії, дії
поділяються на яви (сцени, картини).
Основу драматичних творів
становлять монологи, діалоги, полілоги (тобто репліки) персонажів і авторські
ремарки.
Репліка – кожне окреме
висловлювання персонажа п’єси.
Ремарка – авторське пояснення для
режисера й акторів, у якому описано обстановку на сцені, зовнішність героїв,
їхні дії, жести, інтонації тощо.
Портрети, пейзажі, авторські
відступи, інтер’єри, екстер’єри відсутні або винесені в ремарки.
Розв’язку розміщено ближче до
кінця драми.
3. Перегляньте фільм "Сто тисяч", прослухайте короткий зміст або прочитайте комедію.
Короткий зміст комедії "Сто тисяч".
Домашнє завдання.
Тема: зображення життя
селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80-90 роках ХІХ
століття.
Ідея: викриття й засудження в образі Герасима
Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної
обмеженості, а також згубного впливу грошей на вихідців із народу.
Головна
думка:
автор бичує сатирою страшною всіх і сміхом крізь сльози сміється над пороками і
змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків.
Жанр: комедія.
Композиція
–
драматичний твір складається з чотирьох частин, кожна з яких поділена на яви.
Експозиція: знайомство автором читача (глядача) з місцем
дії та дійовими особами – Герасимом Калиткою, Бонавентурою, Савкою, Невідомим,
сином Герасима Романом і наймичкою Мотрею, показує обставини, у яких живуть
дійові особи, їх стосунки і прагнення.
Зав’язка: Невідомий домовляється з
Калиткою про те, що у визначений час він передасть йому на вокзалі за 5 тисяч
справжніх грошей 100 тисяч фальшивих.
Розвиток
дії:
гонитва Калитки за наживою, жадобі до збагачення.
Кульмінація: в мішку замість
фальшивих грошей були пакунки чистого паперу.
Розв’язка: обдурений Герасим у
розпачі вішається, але його врятовує Бонавентура.
Проблематика твору:
·
батьки і діти;
·
бідність і багатство;
·
добро і зло;
·
моральність і аморальність;
·
прагнення збагатитися заради задоволення власних потреб.
Немає коментарів:
Дописати коментар