Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини,засліпленої прагненням до наживи.
1. Прочитайте матеріал.
Історія написання
Одного разу, перебуваючи під наглядом
поліції у станиці Костянтинівська, Іван Карпенко-Карий був свідком того, як
біля трактиру, в якому, як на біржі, відбувалася купівля-продаж, підписувались
векселі, переходили з рук до рук гроші, збиралося багато бурлак, які
розповідали про те, як багатого глитая обдурили шахраї, продавши замість
фальшивих грошей прості папірці.
- Ото робота! Сто тисяч! - захоплювався меткий
купчик, що не раз підсідав за стіл до Івана Карповича, запрошуючи його до себе
у прикажчики.
Почута історія дала драматургу матеріал для
роботи.
- Ці люди напрошуються дійовими особами
комедії, яку варто назвати вагомим словом "Гроші", - ділився він
думками з дружиною Софією Віталіївною. - Всюди гроші, гроші, гроші...
Увірвалася у життя хлібороба хвороблива жадоба грошей, спотворюючи побут і
людські взаємини. Треба писати комедію на цю тему, картати ненажер, моральних
виродків. Без сатири не може бути прогресу! "
У 1889 році І. Карпенко-Карий написав
перший варіант комедії "Гроші", яку через цензуру переробив і
доповнив, а у 1890 році надіслав до друку під іншою назвою - "Сто
тисяч".
У комедії "Сто тисяч" відображено картини життя кінця XIX ст. Після реформи 1861 року почалося розшарування селянства. З одного боку зростало число безземельних наймитів, а з другого - сільських багатіїв, що й стало об'єктом зображення у творі. До речі, про махінації шахраїв з фальшивими грошима повідомляла газета "Елисаветградский весник". У 80-х роках XIX століття тут дійсно активно діяла зграя злочинців, які оббирали засліплених жадобою до багатства місцевих господарів, продаючи їм нібито фальшиві гроші.
Тема: зображення життя селянства в
пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80—90 роках XIX століття.
Основна
думка: автор висміює шахраїв, їх ненаситну жадобу до наживи,
духовну обмеженість, змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих
учинків. "Буде здоров'я, будуть і гроші..." .
Ідея: викриття й
засудження хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної
обмеженості, згубного впливу грошей на
людей
Жанр твору
КОМЕДІЯ — такий драматичний твір, у якому в
комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища,
висміюються людські вади, негативні риси характеру.
ТРАГЕДІЯ – драматичний твір, у якому зображено
зіткнення непримиренних життєвих суперечностей, а герої потрапляють у
безвихідне становище, вступають у боротьбу з нездоланними силами і, як правило,
гинуть.
ТРАГІКОМЕДІЯ — драматичний твір, у якому
об'єднані риси трагедії й елементи комедії: твір, збудований на основі
трагедійного конфлікту, розв'язка якого закінчується комічно, не вимагає
обов'язкової загибелі героя.
Жанр:
трагікомедія.
ІV
група. Сюжет твору
Експозиція: знайомство
автором читача (глядача) з місцем дії та дійовими особами — Герасимом Калиткою,
Бонавентурою, Савкою, Невідомим, сином Герасима Романом і наймичкою Мотрею,
показує обставини, в яких живуть дійові особи, їх стосунки і прагнення.
Зав'язка: восьма ява
першої дії твору, коли Невідомий домовляється з Калиткою про те, що у
визначений час він передасть йому на вокзалі за 5 тисяч справжніх грошей 100
тисяч фальшивих.
Розвиток дії: гонитва Калитки
за наживою, за грошима. У другій та третій діях комедії показано, що кожний
вчинок Калитки, кожна його думка підпорядковані безглуздій жадобі збагачення,
накопичення грошей і землі. Він нещадно експлуатує наймитів, підганяє до роботи
сина і дружину, в одруженні сина шукає засобів збагачення.
Кульмінація: четверта дія
комедії, коли Маюфес попереджає Калитку, щоб він не барився з купівлею землі у
Смоквинова, бо її поспішає придбати
Жолудь. Калитка з Савкою їдуть на вокзал, привозять мішок "грошей" і
починають ділитися. Настає найвищий момент напруження дії: в мішку замість
фальшивих грошей були пакунки чистого паперу. Невідомий виявився спритнішим
шахраєм, ніж Калитка, і обдурив його, продавши за 5 тисяч карбованців мішок
чистого паперу.
Розв'язка:
п'єса "Сто тисяч" закінчується тим, що обдурений Герасим у розпачі
вішається, його врятовує Бонавентура. Драматург показав всю потворність моралі
Калитки, висміяв його мрії, поведінку, дії.
ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ
1.Зростання ролі грошей
Ми дізнаємось про те, що розорюються дрібні
поміщики, такі, як Смоквинов, бо вони не змогли пристосуватись до нових умов.
Від початку до кінця комедії поруч із Калиткою
глядач бачить ще одне породження капіталістичної тогочасної дійсності — копач
Бонавентура, який не зумів пристосуватися до нових умов і дощенту розвився.
Копач теж хоче розбагатіти і вже не один рік марно шукає і землі скарбів.
Бонавентура — цілковита протилежність Калитці. Він жартівник, мрійник, людина
непрактична в господарських справах. Копач живе у якомусь своєму світі, не
зрозумілому для інших. А викопані гроші він мріє витрати є на побутові потреби,
а на мандрівку до Парижа.
Копач — дуже щедра людина. Бажаним скарбом він
поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти
Бонавентура.
Невміння людей пристосуватися до нових
умов життя
Читаючи далі
монолог Калитки, ми дізнаємось, що він дуже любить землю, хоча ця любов
спотворена, нещира. Земля для Калитки – один із засобів збагачення.
"Як радісно тебе загрібати докупи, в одні
руки. Приобрітав би тебе без ліку".
"їдеш день — чия земля? Калитчина! їдеш
два — чия земля? Калитчина! їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання
спирає... а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнати!.."
"Глянеш оком навколо — усе твоє; там
череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується
жито... Легко по своїй власній землі ходить".
"Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та
кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю
навкруги скуплю"
"Обікрали... ограбили... Пропала земля
Смоквинова!.. Краще смерть, ніж такі потері!"
Головний герой прагне до збагачення. Автор
засуджує не багатство, а шляхи збагачення, які використовує в гонитві за
грошима Калитка. Уже на початку комедії з монологу Калитки ми дізнаємось про
один із таких шляхів. Охоплений жагою будь-що збагатитися, він, врешті-решт,
наважується на злочин –хоче купити у невідомого за 5тисяч- сто тисяч фальшивих
карбованців.
1. Калитка і земля:
• «Як радісно
тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку».
• «їдеш день —
чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Ка-литчина! їдеш три — чия земля? Калитчина!..
Дихання спирає... а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде
стогнати!..»
• «Глянеш оком
навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже
пшениця і колосується жито... Легко по своїй власній землі ходить».
• «Я не буду
панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і
мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»
• «Обікрали...
ограбили... Пропала земля Смоквинова!.. Краще смерть, ніж такі потері!»
Прагнення до багатства
Щоб стати
багатим, Калитці потрібна земля. Це його мета. А гроші – його засіб. Тому всі
вчинки Калитки спрямовані на здобуття грошей. Заради цього Калитка стає на шлях
злочину
Злочинність
Прагнення стати
багатим потребує наявності грошей, заради яких Калитка стає на злочинний шлях і
переступає через загальнолюдські моральні принципи: забуває про порядність,
чесність, у нього притупляються родинні почуття. Він грубо поводиться з
наймитами, не раз перепадало від нього і дружині. Перед нами – деспот. Він
засліплений метою наживи. Його не цікавлять почуття сина Романа до Мотрі.
"робітники та собаки надворі повинні
буть";
"ні світ, ні зоря вже й жереш!";
"бери і в свого і в чужого";
"Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, та
смачніше зваре, тим більше робітники з’їдять... Мені треба невістку з приданим,
з грішми".
"Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень
робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому
і не по-хазяйськи";
"Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду
з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку
бить збирається...".
Родинні стосунки
Людина, позбавлена духовних цінностей,—
аморальна. Калитка — саме такий тип. Він нехтує християнськими заповідями.
Благає Бога допомогти йому здійснити злий намір. Про себе він говорить, що хоч
кого може обвести кругом пальця, тобто обдурить.
.
Герой-експлуататор:
• «робітники та
собаки надворі повинні буть»;
• «ні світ, ні
зоря вже й жереш!»;
• «обіцянка-цяцянка,
а дурневі радість»;
• «кругом,
кругом моє»;
• «бери і в
свого і в чужого»;
• «лупи — та
дай»;
• «Не треба мені
ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим
більше робітники з'їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми».
Він хотів обдурити навіть досвідченого шахрая:
заплатив йому замість п'яти тисяч карбованців тільки три, а в результаті сам
стає жертвою хитрішого за нього
махінатора.
Згадаємо кульмінаційний епізод. Боячись, що
Параска дізнається про таємницю, Герасим кричить: "Я тобі покажу... я...
тебе уб'ю". І Калитка справді може це зробити. Бо він — бездушна людина,
душу продав нечистому. Йдеться про проблему втрати духовних цінностей.
ВИСНОВОК
І. Карпенко-Карий у своїй п’єсі
змальовує проблеми тогочасного суспільства, яке культивує думку про те, що
цінність людини вимірюється кількістю грошей, які вона має, тому в бажанні
здобути гроші люди здатні на все, навіть втратити душу. Калитка говорить: «Краще
втратити душу, ніж така потеря». Звичайно, не можна погодитися з цим висновком,
адже немає нічого ціннішого в людини, ніж життя. Ми не знаємо. Який був Калитка
у молодості, що сприяло розвиткові у ньому скнарості, але знаємо закінчення –
повне розчарування, втрата грошей і мети, відчай.
Таким чином, у п'єсі "Сто тисяч"
І. Карпенко-Карий утверджує ідею
духовності як
основи людського життя. Насамкінець буде доречним навести слова Ісуса Христа:
"Не збирайте скарбів на землі". Адже душа — дорожче.
Хотілося б згадати слова компаньйона
Калитки – Савки, який сказав: «Буде здоров’я, будуть і гроші, і достаток».
Тож нехай здоров’я, розуміння, взаємодопомога, любов рідних будуть найголовнішими у вашому житті. Перегляньте відеоурок.
1.Перший театр «корифеїв» створений …
2.До театру «корифеїв» входили …
3.Засновником першого театру був…
4. Важливу роль у першому театрі відіграла родина…
5.Драматурги, що писали для театру корифеїв – це…
- Виконання тестових завдань
1. Перша видатна українська трупа була заснована:
а) 1885 року М. Кропивницьким у Чернігові;
б) 1895 року І. Карпенком-Карим у Бобринці;
в) 1883 року М. Старицьким у Києві.
2. До театру "корифеїв"
входили:
а) Щепкін, Соленик, Станіславський;
б) Садовський, Саксаганський, Заньковецька;
в) Лисенко, Гулак-Артемовський, Франко.
3. Родина Тобілевичів дала Україні:
а) одного визначного діяча культури;
б) трьох видатних артистів;
в) чотирьох видатних митців.
4. І. Карпенко-Карий написав:
а) 18 п'єс і один роман;
б) 18 п'єс;
в) збірку віршів, 18 п'єс і кілька оповідань.
5. Найвідоміші твори І.
Карпенка-Карого, які й донині не сходять із театральних сцен:
а) "Сто тисяч", "Хазяїн",
"Суєта";
б)
"Батькова казка", "Понад Дніпром",
"Чумаки";
в) "Паливода XVIII століття",
"Гандзя", "Розумний і дурень".
6. За національністю Невідомий:
а) українець;
б) таджик;
в) єврей.
7. Скільки десятин землі мав Калитка:
а) п’ятдесят ;
б) двісті;
в) сто.
8. Чим помічав Калитка фальшиві гроші?
а) помічав олівцем ;
б) складав їх в окрему скриньку;
в) надривав край.
9. За що Герасим дорікав Климу
зранку? Бо той:
а) проспав ;
б) не нагодував увечері худобу;
в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу.
10. Замість фальшивих грошей Герасим із Савкою отримали від Невідомого:
а) газети ;
б) якийсь непотріб;
в) чистий папір.
11. Яку думку висловив Савка, коли трапився обман із грошима?
а) "Що з воза впало, то пропало" ;
б) "Купив би й село, та грошей голо";
в) "На хороший товар багато покупців".
12. Завдяки кому Герасим Никодимович залишився живим?
а) Романові;
б) Бонавентурі;
в) Жолудю.
- Продовжіть речення
1.Перший театр «корифеїв» створений …
2.До театру «корифеїв» входили …
3.Засновником першого театру був…
4. Важливу роль у першому театрі відіграла родина…
5.Драматурги, що писали для театру корифеїв – це…
- Виконання тестових завдань
1. Перша видатна українська трупа була заснована:
а) 1885 року М. Кропивницьким у Чернігові;
б) 1895 року І. Карпенком-Карим у Бобринці;
в) 1883 року М. Старицьким у Києві.
2. До театру "корифеїв"
входили:
а) Щепкін, Соленик, Станіславський;
б) Садовський, Саксаганський, Заньковецька;
в) Лисенко, Гулак-Артемовський, Франко.
3. Родина Тобілевичів дала Україні:
а) одного визначного діяча культури;
б) трьох видатних артистів;
в) чотирьох видатних митців.
4. І. Карпенко-Карий написав:
а) 18 п'єс і один роман;
б) 18 п'єс;
в) збірку віршів, 18 п'єс і кілька оповідань.
5. Найвідоміші твори І.
Карпенка-Карого, які й донині не сходять із театральних сцен:
а) "Сто тисяч", "Хазяїн",
"Суєта";
б)
"Батькова казка", "Понад Дніпром",
"Чумаки";
в) "Паливода XVIII століття",
"Гандзя", "Розумний і дурень".
6. За національністю Невідомий:
а) українець;
б) таджик;
в) єврей.
7. Скільки десятин землі мав Калитка:
а) п’ятдесят ;
б) двісті;
в) сто.
8. Чим помічав Калитка фальшиві гроші?
а) помічав олівцем ;
б) складав їх в окрему скриньку;
в) надривав край.
9. За що Герасим дорікав Климу
зранку? Бо той:
а) проспав ;
б) не нагодував увечері худобу;
в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу.
10. Замість фальшивих грошей Герасим із Савкою отримали від Невідомого:
а) газети ;
б) якийсь непотріб;
в) чистий папір.
11. Яку думку висловив Савка, коли трапився обман із грошима?
а) "Що з воза впало, то пропало" ;
б) "Купив би й село, та грошей голо";
в) "На хороший товар багато покупців".
12. Завдяки кому Герасим Никодимович залишився живим?
а) Романові;
б) Бонавентурі;
в) Жолудю.
4. Домашнє завдання. Заровніть "Візитну картку твору"
|
ВІЗИТНА КАРТКА ТВОРУ |
|
|
Історична основа твору. |
|
|
Тема. Основна думка. |
|
|
Жанр. |
|
|
Сюжет. |
|
|
Проблематика твору. |
|
|
Актуальність |
|
Немає коментарів:
Дописати коментар