понеділок, 28 грудня 2020 р.

Українська література. 7 клас

 Урок літератури рідного краю .  Мої земляки-поети

1. Ознайомтесь з короткими відомостями про поетів Херсонщини та їх поезіями. 

2. Домашнє завдання. Напишіть відгук на вірш одного із поетів, творчість якого вам сподобалася найбільше.

Анатолій Бахута





Душа кожного поета – передусім, у його віршах. Поезія нашого земляка – поета Анатолія Бахути стала його долею, змусила заговорити поета голосом вразливої і ніжної душі.

Гордий, чесний, безкомпромісний... Можна тільки жалкувати, що сьогодні немає цієї чудової людини серед нас. Крім великого таланту він мав щире серце і добру душу, тонко сприймав пульс життя.

Творча спадщина поета досить багата (понад три тисячі творів) і різножанрова (вірші, поеми, гуморески та байки, нариси і афоризми). Його твори часом не прості за змістом, як саме життя, з якого він черпав теми. Анатолій Павлович Бахута - великий поет України! Читаючи його вірші створюється враження, що він і зараз з нами, бо його твори і пам’ять про нього живуть у наших серцях.
Поети присвячують йому свої вірші, займаються перекладом його поезій на інші мови. Бібліотеки та учбові заклади міста вшановують пам’ять поета, постійно проводячи літературні вечори, композиції, присвячені світлій пам’яті поета, а Літературно-меморіальний музей А.Бахути є осередком зустрічей творчої інтелігенції, а також учнівської та студентської молоді. 

А.Бахута залишив нам, своїм нащадкам, неоціненну творчу спадщину. Ми завжди будемо пам’ятати та пишатися видатним поетом, бо доки жива пам’ять – доти жива творчість…

02 січня 2018 року Анатолію Павловичу виповнилося б 79 років. До відзначення цієї події приурочений захід, який відбудеться 11 січня о 14 годині в Літературно-меморіальному музеї А.Бахути за адресою м. Нова Каховка, вул. Шевченка,7. Запрошуємо на захід всіх бажаючих. 

Декілька творів поета

Не всякий день для нас прекрасний,
Не всякий день – творець вершин,
Та кожен день - короткочасний,
І кожен день – лише один.

Знайди себе 

„Знайди себе, - сказали мудрі, 
І ти побачиш цілий світ". 
І ось крізь тиші І крізь бурі 
Веде нас їхній заповіт. 
Зім’явши всякі перешкоди, 
Лиш десь у заростях проблем 
Колись усі себе знаходим, 
Але ж не всі себе взнаєм.

Алла Тютюнник



Алла Миколаївна народилася та зростала в Херсоні, працювала в редакціях місцевих газет, з 2004 року – шеф-редактор громадсько-політичної газети «Вгору».В українську літературу вона увійшла як поет. Вірші почала писати ще у школі, а у студентські роки вже друкувалася в літературно-художніх журналах та альманахах.Алла Тютюнник – автор 9 книг, більшість з яких презентується на виставці. Перша поетична збірка «Ніжність» вийшла друком у 1974 році, через сім років побачила світ друга – «Тисяча перше джерело».

Письменниця вдало поєднала літературну творчість з кіномистецтвом, створила низку сценаріїв до художніх та документальних фільмів. За сценарієм «Далі польоту стріли» знято двосерійний художній фільм, що порушує екологічну тему, а за кіноповістю «На шляху підземної ріки» – фільм «Мана».Три її кіносценарії відзначені нагородами національного літературного конкурсу «Коронація слова». У 2009 році Алла Тютюнник стала дипломантом конкурсу за сценарій до фільму «22-24», у 2011 отримала ІІ та ІІІ премії за сценарії до фільмів «Перше вересня» та «Вулкан».Алла Тютюнник – Член Національних спілок письменників та журналістів України, Асоціації українських письменників, оргкомітету Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

Ялта —

Я — ти —

Перекочується під язиком

Слово-галька,

Немов потаємний пароль,

Без якого не пустять до літа,

Без якого не прочитати історію,

Де — море і ми,

Безтурботні кефалі і ми,

Довірливі птиці і ми,

І багато будинків, дерев і людей,

Причетних до таємниці.

Перекочую під язиком

Наше слово-пароль —

Ялта —

Я — ти.

Коханий!

Ще ж тільки почався лютий...

Анатолій Крат



19 червня 2019 року святкуватиме 60-річний ювілей поет, перекладач, літературознавець, журналіст Анатолій Анатолійович Крат, якому присвячено другий розділ виставки – «Від поета до критика».

Народився на Донеччині, зростав на Полтавщині та майже чверть віку жив і працював у Херсоні. Пройшов трудовий шлях працівника культури, учителя, журналіста, редактора. З 2006 року мешкає в Празі (Чехія).Знаний в Україні та за її межами, Анатолій Крат значну частину свого творчого доробку присвятив дітям. Пише українською та російською мовами. Першою в світ у 1993 році вийшла поетична збірка саме для малечі – «Громкий час».На виставці представлені дитячі збірки Анатолія Крата «Азбука жевательная» та «Громкий час», а також публікації у колективному збірнику «Гойдалки над степом» та антології дитячої літератури Херсонщини «Малючок Степовичок».Чимало зробив Анатолій Анатолійович і для популяризації дитячої книги та видавничої підтримки письменників-краян. У 1994 році заснував та очолив Херсонський літературно-мистецький гурт «Малючок Степовичок», який об’єднав дитячих авторів Херсонщини. Твори гуртян виходили окремими виданнями, а також регулярно з’являлися у всеукраїнських періодичних виданнях та колективних збірниках. Був редактором і укладачем книжок херсонських письменників, що писали для дітей.Із поетичним доробком автора для дорослих познайомить шоста за рахунком збірка «Брама у небо», до якої увійшли верлібри та удетерони, написані під час перебування у Празі та випадкових подорожей Європою.«З одного боку, його поетичні візії складні і заплутані, а з другого – прості й зрозумілі кожному» – вважає автор передмови до книжки Анатолій Кичинський. І це робить її несхожою на попередні.Окремі вірші поета опубліковано у колективних збірниках «Вежі та вітрила», «25. Антологія творів херсонських авторів», альманахах «Таврія поетична», «Степ».Анатолій Крат відомий не лише як поет, а й як літературознавець. На виставці представлено літературно-критичні публікації та огляди дитячих книжок херсонських авторів Миколи Чернявського, Василя Шевченка, Алевтини Дрозд, Володимира Плоткіна, Миколи Василенка.

Значний у Анатолія Крата і перекладацький ужинок. Окремі його переклади з російської, білоруської, болгарської, чеської, словацької, польської літератур друкувались в різних виданнях України та зарубіжжя. На виставці представлено поетичну збірку для дітей Ізабелли Плоткіної «Смішний цапок. Смешной козленок», яку Анатолій Крат переклав російською.

Анатолій Крат – член Національної спілки письменників України, Асоціації українських письменників, лауреат міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».

знов пражить сонце і без тіні

поблідло небо голубе

і легіт хвиль і підшепіт ріні

усе нагадує тебе


лазурні обшири нетлінні

це море ніжне як єдваб

й твої обійми білопінні

такі ж пекучі повні зваб


не нагусають оболонки

не тче мережив сивина

тож певно житиму допоки

я не зіп'ю любов до дна


                   ***

секунди місяці роки

постійно й неодмінно

десятиліття і віки

скороминущо й тлінно


нам часу плинну круговерть

довіку не спинити

чим більше думаю про смерть

тим більше прагну жити


                   ***


струшую

попіл снів


втискуюсь

у фотелю спогадів


живу передчуттям

снігу


                   ***

однією миттю

вмерзаю

у кригу свічада


й все життя

несу на собі


відбиток

не зужитої смерті



        ***

в згарищі

жевріє попіл

надій


чи ж бути

новому багаттю


від повіву

крил метелика


          ***

друзі

яких так мало


посадіть

мені в головах

кущик терпкої калини


і в пекучий мороз

пом'яніть

калиновим соком

на пошерхлих губах


лиш не пораньте

зубами

кісточку серця











      ПАХОЩІ

       (диптих)

              1.

самота


пахне димом

пригаслої

свічки


             2.

щойно

спиляне дерево


пахне

смертю


            ***

порохном слів

встеляю


дорогу назад

у дитинство


а чим встелятиму

шлях

до безодні


          

  ***

перебираємо

мінливість овиду


і не маємо змоги

вловити


бодай один

не зужитий

колір








             ***

і розбите скло

стулює


відблиски сонця


як утримати

рештки дитячого крику


у лоні

матері


            ***

вилущити крики

з корінь

безголосих дерев

і передати

цей біль не вигойний


бандурі


            ***

вилущи

нове дерево


із сухого горіха


сплети

колиску для сина


з опалого листя


впади за порогом життя


запаливши

нове

сонце








              ***

повертається

з вирію

бабусина казка


довго кружляє

лелекою

над пощербленим колесом


й падає

чорним каменем

в босі ноги


ой яка тужлива

співається

колискова


Немає коментарів:

Дописати коментар