Українська мова. 9 клас.18.09.2020

 

Тема уроку: «Вимоги до мовлення. Мовленнєва ситуація. Особливості орієнтування в ситуації спілкування в інтернет-просторі, зокрема в соцмережах»

Епіграф уроку:

Заговори, щоб я тебе побачив…

Сократ

1. Дайте усні відповіді ( самі собі) на запитання:

1.     Які дві мовленнєві форми притаманні мові?

2.     Яка з мовленнєвих форм — усна чи писемна — виникла  раніше?

3.      Які вимоги висувають до мовлення? (Змістовність, послідовність, лаконічність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).

4.     Які типи мовлення ви можете назвати? (Розповідь, опис, роздум). Охарактеризуйте кожен із них.

5.     На яке питання дає відповідь висловлювання-опис?

6.     Які особливості роздуму?

7.     На яке питання відповідає висловлювання розповідного характеру?

8.     Яка наука вивчає текст, стилі та типи мовлення?

9.     Які стилі мовлення вам відомі? (Художній, офіційно-діловий, розмовний, публіцистичний, конфесійний (релігійний), науковий). Охарактеризуйте кожен    Які види мовленнєвої діяльності ви знаєте? (Аудіювання, читання, говоріння, письмо).

2. Опрацюйте теоретичний  матеріал.

Мовленнєва ситуація

Складові мовленнєвої ситуації:

• наявність адресанта (той, хто говорить, пише) і адресата (той, хто слухає, читає);
• мотив — те, що спонукає до мовлення (потреби у висловлюванні, бажання запитати, сказати, виразити ставлення до якихось подій, фактів, явищ;
• мета — те, чого мовець прагне досягти своїм висловлюванням;
• місце спілкування.

Ситуації мовлення реалізовуються у різних сферах: соціально-побутовій; громадсько-політичній; соціально-культурній та професійно-трудовій.

Усне мовлення (говоріння) — ситуативно вмотивований і ситуативно зумовлений процес. Ситуація спричиняє мотив (мету) спілкування: виникає потреба щось з’ясувати, необхідність щось повідомити, до чогось спонукати. Мотив спричинює найрізноманітніші вияви спілкування: запитання — відповідь; прохання — згода (відмова), пропозиція і згода (незгода), нерозуміння і пояснення тощо.

Ситуацію спілкування можна показати у вигляді таблиці:

При говорінні здійснюється перехід від внутрішнього мовлення (мовлення подумки, у максимально згорнутій формі, якому реальне фізичне звучання замінюється його відображенням у свідомості мовця) до мовлення зовнішнього (мовлення для співрозмовників). У процесі аудіювання (слухання-розуміння) здійснюється перехід від зовнішнього мовлення до внутрішнього.

Діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками одне одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення.

Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен із співрозмовників планує своє висловлювання (планування відбувається у внутрішньому мовленні).

Усне діалогічне мовлення здійснюється за умови безпосереднього контакту співрозмовників, кожен з яких почергово то слухає-сприймає, то говорить. Тому щоб навчитися діалогу, необхідно досконало оволодіти такими видами мовленнєвої діяльності, як аудіювання та говоріння .

Діалогічне мовлення є ланцюгом реплік, які породжуються в процесі спілкування двох або декількох осіб. Розрізняють репліку-стимул, яка спонукає співрозмовника до відповіді або дії, та репліку-реакцію, що звучить у відповідь.

Зберігаючи у внутрішньому мовленні початок розмови (зміст попередніх реплік) кожен із співрозмовників знову-таки у внутрішньому мовленні планує “смислові згустки” наступної репліки. Плануючи репліки, слід передовсім намітити основну тезу спілкування і логічно просуватись до бажаної кінцівки.

Діалогу властиві такі ознаки: граматична неповнота речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання тощо.

Вимоги до мовлення

Мовлення людини - її візитна картка. Якщо людина володіє культурою мовлення, то про неї кажуть, що це людина розвинутого інтелекту і високої загальної культури.

Щоб бути зразковим, мовлення має характеризуватися такими головними ознаками:

- правильністю, тобто відповідати літературним нормам, що діють у мовній системі;

- змістовністю, яка передбачає глибоке осмислення теми й головної думки висловлювання; різнобічне й повне розкриття теми, уникання зайвого;

- послідовністю,тобто логічністю думок;

- багатством, яке передбачає використання різноманітних засобів вираження думок у рамках відповідного стилю (використання слів у переносному значенні, крилатих виразів, порівнянь, метафор; урізноманітнення граматичної будови речення, вжив.відокремлень, однор.членів, вставних слів, звертань, стилістичних фігур, напр.,риторичних запитань та ін.)

- точністю, яка значною мірою залежить від глибини знань та ерудиції особистості, а також від активного словникового запасу; дібрати якнайточніше слово, яке б відповідало конкретному контексту, допомагає розгалужена система синонімів та паронімів в укр. мові (привести – призвести; діловитий - діловий; особистий – особовий - особливий; закрити(навч. заклад) - зачинити; відношення-ставлення).

- виразністю, для досягнення якої слід виділяти найважливіші місця свого висловлювання і виражати власне ставлення до предмета мовлення;

- доречністю та доцільністю, яка залежить насамперед від того, наскільки повно й глибоко людина оцінює ситуацію спілкування, інтереси, стан, настрій адресата. Крім цього, треба уникати того, що могло б уразити співбесідника, викликати у нього роздратування, і вказувати на помилки співрозмовників у тактовній формі.

Отже, високу культуру мовлення людини визначає досконале володіння літературною мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності.

3. Складіть діалог на одну з тем.

  - ви хочете купити в книгарні книжечку, останній примірник якої виставлено на вітрині;

- ви знайшли у вагоні поїзда метро кимось загублену парасольку;

- ви прийшли до цирку, не маючи квитка на виставу;

- ви прийшли відвідати хворого однокласника.

4. Установіть відповідність.

1. Назва норм

1 акцентуаційні

2 лексичні

3 стилістичні

4 орфоепічні

Допущені помилки

А ефективна поведінка

Б [загатка], [їжак]

В кілометр, дрова

Г Директорка школи привітала гостей.

2. Назва норм

1 граматичні (морфологічні)

2 граматичні (синтаксичні)

3 правописні (орфографічні)

4 правописні (пунктуаційні)

Допущені помилки

А Загула флейта, мов осіння не погода під стріхою.

Б Довелося йти за хлібом.

В Саме головне у навчанні — наполегливість.

Г Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

6. Відредагуйте речення.

Ваше кінцеве рішення, я до вас по справі, вірна відповідь, говорить на українській мові, виключіть світло, по суботах, зібрались усі бажаючі, мішаємо вчитися, поступати в університет, працювати круглодобово.

7. Прочитайте текст.

Наприкінці XX ст. завдяки розвитку комп’ютерних технологій з’явилося так зване віртуальне спілкування — спілкування з віртуальним співрозмовником у віртуальному просторі за допомогою електронних засобів. Спілкування в Інтернеті набуває великого значення і поступово стає одним з основних видів комунікації людей у світі.

8. Дайте усні відповіді на запитання.

— Які є форми спілкування в Інтернеті? (Телеконференція, чат, веб-пейджери, форум, соціальні мережі, електронна пошта...)

— Які найбільш популярні соцмережі у світі? В Україні?

— Хто така «віртуальна особистість»? («Віртуальна особистість», у найпростішому її визначені, це особистість, яка «проживає» у «кіберпросторі»).

— У чому позитив спілкування в Інтернеті?

— У чому полягають недоліки віртуальної комунікації?

— Що таке інтернет-залежність? Симптоми? Хто винен? (У розвитку інтернет-залежності і зниженні мовленнєвого рівня людини винна не Всесвітня мережа, а сама людина й особисті риси її характеру).

— Які особливості стилю інтернет-спілкування? (Інтернет-стиль — нове мовне явище: він поєднує окремі риси розмовного, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового і наукового стилів. Крім того, в мережі стирається різниця між: усним і писемним мовленням. Як відомо, одиницею усного мовлення є діалог. Одиницею писемного мовлення є текст, який має бути уніфікованим, стандартизованим і нейтральним. На екрані монітора змішується усне і писемне мовлення, стирається межа між діалогом і монологом, а також наявна емоційна забарвленість. Змінити ситуацію неможливо через різний мовний рівень відвідувачів Інтернету. Але жодному стилю такі тексти не відповідають).

— Які особливості лексики кіберпростору?

— Яка є небезпека в Інтернеті? (фітинг, клікфорд, кібербулінг, спам, тролінг).

— Які є правила-поради для профілактики і подолання кібербулінгу?

 Домашнє завдання.

1.     1.Опрацювати теоретичний матеріал уроку.

2.    2.Скласти правила спілкування в Інтернеті.