Урок позакласного читання. Анатолій Дімаров. Повість «На коні і під конем».
1. Познайомтеся з основними фактами життєвого і творчого шляху О.Дімарова.
АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ
(1922-2014)
Справжнє прізвище Анатолія Дімарова
інше. Якби він його зберіг, а точніше, якби воно вціліло у страшні немилосердні
двадцяті роки, то ми би мали сьогодні видатного українського письменника
Анатолія Андроніковича Гарасюту. Але реалії склалися так, що дружина куркуля,
рятуючи сина і себе від Сибіру, змінила документи, й Анатолій виріс під
прізвищем Дімаров. На восьмому десятку
років і вже у незалежній Україні розповів про це в автобіографічній книзі
«Прожити й розповісти».
Анатолій Андрійович Дімаров народився 5
травня 1922 р. у Миргороді на Полтавщині в учительській сім'ї. Після закінчення
середньої школи був мобілізований до армії. У письменника за плечима нелегке
життя: страшні роки голодомору Анатолій Андрійович пам'ятає ще хлопчиком,
юнаком потрапив на війну. Майбутній письменник воював на Південно-Західному
фронті, побував у окупації, був командиром партизанського загону, має кілька
поранень і контузій. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився в його творах.
У 1949 р. він видав першу збірку оповідань «Гості з Волині».
В Анатолія Андрійовича Дімарова — дві
життєві пристрасті: це, власне, його творчість і... колекціонування каміння.
Його захоплення мінералами почалося ще в далекому 1955 році на кримському
Кара-Дазі. Пізніше були Ала-Тау, Алтай, Забайкалля, Кавказ, Памір, Тянь-Шань, Урал...
За словами письменника, його охопила «кам'яна лихоманка». І він вважає цю
«хворобу» невиліковною. Робочий кабінет Дімарова схожий на геологічний музей.
Тут різнобарв'я агатів, сердоліків і сардоніксів усюди: на поличках, столі, в
шафах. На стінах — картини в камені, які Анатолій Андрійович творить власноруч.
Крім того, письменник має велику колекцію прикрас із різноманітним камінням,
яке він свого часу привіз з далеких гір. Найулюбленішим жанром А.Дімарова в роки
творчої зрілості стали "історії" — сільські, містечкові, міські.
Започатковані вони були збіркою "Зінське щеня" (1969), що
народжувалась у поліському хуторі Малий Тікач .
Анатолій Дімаров написав такі захопливі
книжки для дітей: "Блакитна дитина", "На коні і під конем",
"Про хлопчика, який не хотів їсти", "Для чого людині
серце", "Друга планета", "Тир-лик".
В
оповіданні з казковою формою "Для чого людині серце" йдеться про
плем'я дерев'яних чоловічків, які "не мали сердець, тому не могли ні любити,
ані ненавидіти, не знали, що таке радість і гнів, злість або співчуття".
Але доля звела одного з чоловічків із лікарем," який збирав серця померлих
людей. Він і подарував дерев'яному чоловічку серце доброї людини. Отримавши це
серце, колись байдужий до всього чоловічок навіть жертвує своїм життям заради
того, щоб врятувати хлопчика, який замерзає у лісі. Цим оповіданням письменник
підкреслює, що тільки серце відрізняє справжню дає можливість насолоджуватись
життям, Людину від дерев'яного чоловічка, навіть жертвувати ним заради іншої
людини, що саме серце є справжнім багатством людської душі.
Отже, твори Анатолія Дімарова —
багатогранні, різнопланові й, безперечно, не можуть не привернути уваги читача.
2. Прочитайте І частину твору ( "Через місток") . https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2894
3. Перегляньте презентацію виконайте завдання, розміщені на слайдах.
Немає коментарів:
Дописати коментар