Тема. Іван Карпенко-Карий. Трагікомедія «Сто тисяч». Засоби сатиричного змалювання.
Прочитайте наступний матеріал.
Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію «Сто тисяч», він ставив за мету піддати сатирі негативні явища його часу. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з'являлися такі постаті, як Герасим Никодимович Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч». Калитка — заможний селянин, який уже має двісті десятин землі, проте всі свої сили покладає на те, щоб збільшити володіння. Він мріє: «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина! Диханіє спирає». Але для закупівлі землі необхідні гроші. Для того щоб викупити двісті п'ятдесят десятин землі в сусіднього поміщика Смоквинова, Калитка вирішує піти на ризикований крок: придбати сто тисяч фальшивих карбованців. Таким чином, Іван Карпенко-Карий зображує людину, яка заради багатства готова піти на злочин.
Письменник виразно протиставив двох героїв: романтика-шукача скарбів Бонавентуру і власне самого Калитку. Ось приклад: Копач ставиться до грошей не як до джерела щастя. У великих грошах він вбачає лише можливість матеріально забезпечити себе й рідних. Копач розповідає про своє захоплення так: «Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!.. Викопаємо — все пополам стане і тобі, і мені, і нашим дітям, і внукам на весь вік…». Зовсім інше ставлення має до грошей Герасим Калитка. Сина Рома-на Калитка хоче оженити на дочці великого землевласника Пузиря, сподіваючись отримати значний посаг: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго бор-щу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять… Мені треба невістку з приданим, з грішми…». Таким чином, на вівтар своєї жадоби Калитка готовий покласти не лише свої сили й життя, але й майбутнє власного сина. Калитка сердиться на Копача за те, що той багато їв під час обіду. Він ніколи не п'є за власні гроші, бо «від своєї горілки у грудях пухне». Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється: «Робітники й собаки надворі повинні буть; «обіцянка-цяцянка, а дурневі — радість»; «кругом, кругом моє»; «бери і в свого, і в чужого»; «лупи та дай»; «гроші всьому голова»; «Ой, Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошвою…». Апогей такої філософії зображено в останній, 12‑й яві четвертої дії. Коли, одурений на спробі купити сто тисяч фальшивих грошей, Калитка втрачає надію придбати землю сусіда Смоквинова, — він намагається накласти на себе руки. Якщо Копач, за характеристикою самого Калитки, «хоч голий, та веселий», то Герасим Калитка на втрату грошей реагує так: «Краще смерть, ніж така потеря».
2. Цитатний диктант. Напишіть, кому з героїв комедії "Сто тисяч" належать цитати.
1. «Іди ж до роботи, бо там роти пороззявляють та й стоятимуть. Нехай коней розпряжуть, а збрую зараз однеси в комору, щоб якої реміняки не вирізали на батоги». 2. «Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомились і як? От що цікаво!» 3. «Ох, земелько, свято земелько — Божа ти дочечко!» 4. «Якби я спав у неділю, то й не снідав би, а то з цієї пори до обіду на ногах не ївши охлянеш».
Дайте письмові відповіді на запитання.
Які картини вам особливо сподобалися у творі «Сто тисяч»? Чому?
Хто з персонажів вас найбільше вразив? Чим саме?
До чого понад усе прагне Калитка? Як цей персонаж втілює в життя свої плани?
Чи можна стверджувати, що основною рисою вдачі Калитки є жадібність? Свою думку доведіть.
Які риси характеру Герасима гідні наслідування?
Як Калитка ставиться до дружини та до сина?
Порівняйте образи Калитки і Савки. Що в них спільного?
Чи є позитивними персонажами Роман, Мотря й Параска?
Запишіть і вивчіть теоретичний матеріал.
Сатира — це особливий спосіб-художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного. Зазвичай сатира спрямована проти соціально шкідливих явищ, які гальмують розвиток суспільства, на відміну від гумору, вона має гострий непримиренний характер. Часто об'єктом сатири є антиподи загальнолюдської моралі, пристосуванці, лицеміри, ренегати і зрадники, явища, які не відповідають естетичному ідеалові. У сатиричних творах широко використовуються художня гіперболізація, яка є основою сатиричної типізації, шарж, гротеск.
Домашнє завдання
Який сміх у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити: гумористичний чи сатиричний? Відповідь умотивуйте.
Що і як висміює митець у п'єсі?
Над ким насміхається автор твору?
Чи можна образи Савки та Герасима вважати комічними?
Немає коментарів:
Дописати коментар