Тема. Василь Королiв-Старий. Стисло про письменника. Добро i зло в казцi «Хуха-Моховинка».
1. Прочитайте навчальний матерiал.
У свiтi iснує чимало легенд про iстот iз нелюдською зовнiшнiстю та про
потойбiчний свiт. Кожна країна має своїх «неземних iстот», й Україна,
звiсно, не є ви-нятком. До «нечистої сили» українцi залiчують вiдьом,
чортiв, русалок, домо-викiв, вовкулак i мавок.
Потойбiчний свiт – цiкава тема, у якiй можна дати простiр фантазiї,
виявити повною мiрою власну уяву. Серед письменникiв, якi
зверталися у своїх творах до образiв нечистої сили, був i Василь
Королiв-Старий. Вiн поставив перед собою непросте завдання:
повернути жителям потойбiччя добру славу. Саме тому «нечиста
сила» у Королева-Старого названа «невидимою силою». Вiн прагне
показати традицiйно злi образи веселими, добрими, трохи
зворушливими. Тим самим автор розширює кордони знань про свiт
людей i свiт мiфiчних iстот. Насправдi страх перед нечистю, перед
потойбiчним свiтом закладений у нас десь на генетичному рiвнi. Ми
звикли думати про них погано, оскiльки нас так привчили. Королiв-
Старий написав фантастичнi казки про невiдому силу, прагнучи
змiнити передусiм уявлення дiтей про українську нечисть, яка, на
думку автора, «часто буває далеко менш небезпечною, нiж деякi iншi
“сили”, яких, на жаль, не зовуть “нечистими”». До Королева-Старого
таких героїв в українськiй лiтературi не було. Писати для дiтей було
найвищою i найшляхетнiшою метою Василя Королева-Старого. Збiрка
дитячих казок «Нечиста сила» уперше вийшла друком 1923 року. І
вiдразу стала популярною. Хоч казки у книжцi написано на
фольклорнiй основi, кожна з них вiдзначається само-бутнiм сюжетом.
Тут дiють переважно пер-сонажi невидимого свiту: Мавки, Лiсовики,
Русалки, Хухи, Потерчата, Лiтавиця, Вов-кулака, Мара, Потороча
Хрипка, Чортова мати й iншi.
2.Прочитайте розповідь про В. Королева-Старого, заповнiть анкету письменника.
Народився…
Закiнчив…
Працював…
Є автором…
Помер…
Василь Королiв-Старий – це псевдонiм українського письменника-
казкаря Василя Костянтиновича Королева. Вiдомий ук-раїнський
дитячий письменник Костецький зробив припущення: додатком
«Старий» Ко-ролiв хотiв пiдкреслити, «що вiн начебто такий собi
сивобородий дiдусь, який малим онучатам розповiдає всiлякi химернi
казочки. А втiм – не виключенi, звичайно, й iншi iнтерпретацiї вибо-ру
псевдонiма».
Василь Королiв народився 4 лютого 1879 ро-ку в селi Ладан
Прилуцького повiту на Полтав-щинi (нинi Чернiгiвська область). Його
батько був священнослужителем при Троїцькiй церквi у знаменитiй
Диканьцi. Дядько також був свя-щеником. І Василя вiддали спочатку в
Полтавську духовну бурсу, потiм – у Полтавську семiнарiю. Та юнак не
схотiв бути священиком. Його завжди цiкавило мистецтво, вiн
захоплю-вався фольклором, досконало вивчив творчiсть Шевченка й
Гоголя.
Згодом майбутнiй письменник вирiшив послужити своєму народовi
практично. У 1902 роцi вiн закiнчив Харкiвський ветери-нарний
iнститут, працював за спецiальнiстю i навiть видав популярний
посiбник iз ветеринарiї «Скотолiчебник» та книжку «Кролики». У той час
вiдбуваються революцiйнi заворушення, i Королiв не стоїть осторонь.
У 1906 роцi його заарештували i сто днiв протримали у тюрмi. Пiсля
звiльнення починає займатися журналiстською та видавничою
справою. У 1908 роцi разом з товаришами заснував видавництво
«Час», що стало одним iз найбiльших у країнi, редагував журнал
«Книгар». У часи iснування Української Народної Республiки працював
ше-фом Київського мiського ветеринарного бюро. У 1919 роцi як член
дипломатичної мiсiї УНР виїхав до Праги (Чехословаччина). Коли ж
УНР було придушено росiйськими бiльшовицькими загонами, Василь
Костянтинович не повернувся на Батькiвщину. Вiн викладав у
Подебрадах в Українськiй господарчiй академiї, одночасно ак-тивно
займаючись видавничою та лiтературною роботою. Тодi ж вiн
одружився з українською письменницею Наталеною Королевою. 3-й
учень. У 20-тi роки письменник напи-сав збiрку казок «Нечиста сила»,
п’єси-казки «Русалка-жаба» i «Лiсове свято» й роман «Чме-лик», що
вперше вийшов 1920 року у празькому видавництвi «День» i в Українi
не перевидавався. Тiльки 2010 року твiр з передмовою Ігоря Калин-ця
вийшов у львiвському видавництвi «Свiт ди-тини». По смертi
письменника залишилося бага-то перекладiв з чеської мови, а також
малюнки, на яких вiдтворено природу i побут Закарпаття. Спочатку
Королiв-Старий жив у селi Ували, згодом оселився у селi Мельник, де i
доживав вiку. Часом вiн виїжджав у Прагу та Закарпаття, де працював
художником у церквах. У 1941 роцi письменник закiнчив свiй останнiй
твiр – роман «Згадки про мою смерть». 11 грудня 1943 року Василя
Королева-Старого не стало.
3.Прочитайте цікаву інформацію про хух.
4.Прослухайте казку абр прочитайте її на с.76-83 у підручнику.
Домашнє завдання.
1. Створити iлюстрацiї до казки, зобразити Хуху-Моховинку, iнших
казкових iстот, дiда, зимовий лiс або теплу Хушину оселю (на вибiр).
2. Написати висловлювання про те, хто у казці втілює добро, а хто
зло. (6–7 речень), навівши приклади з тексту.
Немає коментарів:
Дописати коментар